Звісно, не існує якихось спеціальних шкіл, де вас навчать займатися пропагандистською діяльністю, а жоден університет світу не видасть вам диплом бакалавра за спеціальністю «Пропагандистика та чорний піар».

Та все ж стати пропагандистом можна (але не треба), якщо дотримуватися певних методів та послідовно впливати на думки суспільства чи окремих його груп.

Перш, ніж поділитися покроковою інструкцією, ми розкажемо, що взагалі таке «пропаганда», якою вона буває та чому ми боїмося навіть цього слова.

З латинської мови propaganda перекладається як «те, що має бути розповсюджене». Адже поширюють не лише погані ідеї, а й хороші. То чому ж ми так упереджено і з острахом ставимося до явища пропаганди?

Раніше це слово було цілком нейтральним терміном, який просто описував процес розповсюдження інформації з певної причини. А от звичного нам негативного забарвлення воно набуло вже у XX сторіччі. Пам’ятаєте, були такі системи, як Радянський союз і Німецький уряд на чолі з Гітлером? Через те, що вони навмисно використовували хибні, але «потужні» заклики на підтримку чи виправдання політичних дій та ідеологій, пропаганда тепер асоціюється переважно з негативом.
​
Саме тому звичайне і ні в чому не винне поняття «пропаганда» тепер зазвичай уявляється як щось жахливе і неприйнятне у цивілізованому демократичному суспільстві.

Термін пропаганда живе уже більше чотирьох століть, тому не дивно, що знайшлося чимало людей, які намагалися його тлумачити. Але враховуючи неоднозначність цього поняття, до єдиного визначення усі дослідники світу так і не дійшли. Тому наразі ми маємо кілька загальновідомих теорій пропаганди.

Пропаганда може бути дуууже різною. Але вчені – люди серйозні і полюбляють усе систематизувати. Саме тому вони створили класифікацію пропаганди в залежності від її спрямування, форм чи способів використання тощо.
Наприклад, пропаганда може бути... білою – сірою – чорною, прямою, прихованою, політичною, передвиборною, екологічною, соціальною, деструктивною, конструктивною, іншою, іншою та іншою...

Давайте ближче поглянемо на "кольорові" види пропаганди:

Що таке пропаганда– уже зрозуміло. Але З ЧОГО її їдять? Точніше, якими каналами масової комунікації її можна поширювати, аби охопити якомога більшу аудиторію? Насправді, пропаганда часто ховається в найбільш неочікуваних місцях. І саме в цьому її страшна сила. Вона може знайти свою аудиторію на роботі, навчанні та навіть під час відпочинку.

Найчастіше методи пропаганди апелюють до базових людських почуттів: страху, любові, гідності, жалю і таке інше. Якщо якась ідея торкнеться серця людини, то мозок на підсвідомому рівні сприйматиме її як важливу та правильну.

Тож хороші погані пропагандисти використовують різноманітні способи, аби змусити аудиторію відчути сильні емоції.

Деякі методи пропаганди доволі складні та заплутані, тож ми покажемо вам на пальцях, як втілити їх у життя. Точніше, не на пальцях, а на яблуках. Бо пропаганда - ніби красиве блискуче яблучко із гнилою серединою.

Якщо вам досі здається, що пропаганда - це щось із минулого століття, озирніться навколо. Згадайте методи, про які ми вам щойно розповіли, і зайдіть на сайти сучасних медіа або просто увімкніть телевізор. Інколи пропаганда лежить на поверхні, а іноді варто придивитися, прислухатися та причитатися уважніше.

Якщо ви досі хочете стати пропагандистом, то ось кілька важливих пунктів, яких варто дотримуватися задля досягнення цієї мети. Замість висновків ми лише хочемо нагадати, що редакція не несе відповідальності за вчинені вами пропагандистські дії та за деструктивні наслідки, які неодмінно будуть їх супроводжувати.